Абіотичні
фактори біосфери – це (фактори неживої природи) сукупність кліматичних,
ґрунтових (едафічних), а також топографічних факторів. Сюди також відносять
потоки, хвилі і т.д.
Кліматичні.
·
Світло —
це важливий фактор середовища, який визначає біологічні ритми (добові, місячні, річні) у
житті більшості тварин та здатність їх орієнтації у просторі.
Світло є основним джерелом енергії, яка засвоюється рослинами у вигляді хімічних зв'язків у цукрах, а
ті з рослинною біомасою є
їжею для тварин. Сонячна енергія,
яку зелені рослини поглинають
і використовують у процесі фотосинтезу,
називається фізіологічно-активною радіацією.
Світло впливає на біологічні ритми тварин,
у зв'язку із адаптацією тварин до природних джерел світла на поверхні планети.
Добові зміни освітленості відзначаються високою регулярністю, оскільки
відбуваються завдяки астрономічним процесам — обертання Землі довкола
своєї осі, і спричинюють добові зміни активності поведінки тварин. Так само
річні зміни освітленості зумовлені кутом нахилу планети до своєї осі, і
зумовлюють виникнення річних біоритмів у тварин. Місячні біоритми тварин
зумовлені циклічністю зміни фаз Місяця, а відповідно й наростання чи спадання
рівня нічної освітленості.
·
Температура є
надзвичайно важливим екологічним фактором, і в першу чергу, через її вплив на
швидкість хімічних реакцій у широкому розумінні цього слова.
За відношенням до температури виділяють дві екологічні групи
рослин: теплолюбні — термофіли; холодолюбні — психрофіли. Теплолюбними називають рослини, що добре ростуть і розвиваються
в областях тропічного, субтропічного та помірного поясів
в умовах високих температур. До холодолюбних належать види, що живуть у
полярних і високогірних областях, або ті, що займають холодні екологічні ніші.
Рослини здатні витримувати і гранично низькі температури до
−80 °C (водорості в товщі льоду в Антарктиді), в районах, де живуть вищі рослини, відмічена температура
−65 °C (Якутія) — модринові ліси.
Для тваринних організмів температурний
фактор визначає швидкість протікання біохімічних реакцій та активності
ферментів, а відповідно й активності усього організму, особливо в пойкілотермних видів.
Температура тіла останніх залежить від температури середовища і чим вища
температура середовища, тим активнішими будуть пойкілотермні організми.
·
Вода/Вологість —
це один із трьох найважливіших абіотичних екологічних факторів суходолу, що
мають визначальний вплив на живі організми. Вода є основою внутрішнього
середовища усіх клітинних живих організмів, виступає універсальним розчинником
і середовищем протікання біохімічних реакцій. Вода, як екологічний фактор,
виступає в ролі зовнішнього середовища, питної води тавологості повітря.
Вологість повітря має визначальне значення для життєдіяльності та поширення
живих істот, і визначається абсолютним і відносним її показниками. Абсолютна
вологість повітря — це кількість водяної пари в 1 м3 повітря.
Важливим фактором водного середовища є її хімічний склад, а насамперед її солоність.
Відповідно, водне середовище поділяють напрісне (ріки,
озера, ставки тощо), солонувате (гирла
річок, опріснені морські акваторії та ін.) та солоне (морські
басейни, океан, солоні озера тощо).
·
Повітря як
кліматичний фактор постійно впливає на рослини. Цей вплив викликаний рухом
повітря (вітром).
Крім того, повітря є одним із джерел живлення рослин. Повітряне живлення
зеленої рослини — фотосинтез —
тісно пов'язане з використанням Карбону.
Майже половина сухої маси рослини припадає на Карбон, засвоєний нею з повітря.
·
Певну роль у житті рослин відіграє також рух повітря. Вплив вітру
може бути прямим і непрямим. Прямий вплив багатогранний, це перш за все
механічна дія: вітролом, пошкодження дерев і кущів. Формотворча роль вітру
помітна на багатьох рослинах відкритих місць — тундр, степів, напівпустель, пустель (прапороподібні,
сланкі і карликові форми тощо). При побічному впливі змінюється обстановка для
зростання рослин: видування ґрунту, оголення коренів, засипання рослин піском,
снігові заноси, висушування надземної частини, температурні перепади, зниження
фотосинтезу тощо.
Едафічні фактори
·
Ґрунт. Ґрунт є
одним із компонентів наземних екосистем і
природною основою їх функціонування, а рослинність —
важливим фактором ґрунтоутворення,
проте ґрунт визначає досить часто тип рослинності.
Всі рослини, залежно від наявності в
ґрунтах поживних речовин, розділяють на три групи: еутрофи, мезотрофи і оліготрофи.
Орографічні фактори
·
Рельєф не
здійснює прямого впливу на життя рослин, проте впливає на ґрунтотворення, а характер
рельєфу, місцеположення в ньому рослин або рослинного угруповання значно
впливає на життя рослин, регулює їх співвідношення і дію прямих екологічних
факторів. Із зміною рельєфу змінюються кліматичні і ґрунтові умови. Таким
чином, за рахунок рельєфу збільшується різноманітність умов зростання і
відповідно урізноманітнюється флористичний склад.
Залежно від величини форм рельєфу виділяють три категорії: макрорельєф (гори, низовини, міжгірські западини), мезорельєф (пагорби, яри, гряди, степові блюдця тощо), і мікрорельєф (мілкі западини, нерівності, пристовбурові підвищення та
ін.). Цей поділ умовний. Макрорельєф створює на обмеженій площі широку
амплітуду висот, що, в свою чергу, викликає зміну кліматичних комплексів і
відповідно до висоти змінюється і характер рослинного покриву. Характер висотної поясності залежить
насамперед від положення гір у системі широтних зон, висоти гір і експозиції
схилів. Мезорельєф також впливає на розподіл рослинності.
Хімічні фактори.
Фізичні фактори
До фізичних факторів відносяться:
шум, магнітні поля, теплопровідність і теплоємність, радіоактивність,
інтенсивність сонячного випромінення.
Немає коментарів:
Дописати коментар