Екологічна криза

Екологічна криза — термін для позначення важкого перехідного стану екологічних систем і біосфери в цілому. Стан екологічної кризи означає наявність значних структурних змін навколишнього середовища. Традиційно виділяються екологічні кризи природного та антропогенного походження.

При цьому екологічна криза істотним чином відрізняється від екологічної катастрофи, адже остання означає повне руйнування екологічної системи. У випадку ж екологічної кризи зберігається можливість відновлення порушеного стану.

Загальноприйнятим є розуміння кризи – як вирішального, переломного моменту протягом якого здійснюється перехід від одного якісного стану в інший. Екологічна криза – ситуація, яка виникає в екологічних системах внаслідок порушення рівноваги під впливом стихійних, природних явищ, або ж внаслідок впливу атмосферних факторів. Екологічна криза – одна із глобальних проблем сучасності, яка проявляється в різкому загостренні протиріч між Л і П, порушення природних процесів. 

Причини виникнення: 

1) довгочасна зневага об’єктивних законів розвитку навколишнього середовища. 

2) зріст чисельності населення і нерівномірне розподілення його. 

3) створення гігантських мегаполісів, що супроводжуються скороченням с/г земель, 

4) створення нових магістралей 

5) постійний зріст продукції 

6) забруднення НПС відходами 

7) низький рівень екологічної свідомості, 

8) відсутність належної реалізації норм екологічного права. 

Форми:

1) забруднення НПС(світового океану), 

2) потепління клімату(танення льодовиків), 

3) зменшення озонового шару(зріст ракових захворень), 

4) скорочення біорізноманіття (втрата видів біорізноманіття). 

6) опустелювання, 

7) зміна режиму поверхневих вод (створення дамб), 

8) значна кількість зораних земель 

9)кислотні дощі. 

Шляхи подолання: 

1) раціоналізація та оптимізація природокористування 

2) обмеження та екологізація господарської діяльності, 

3) регулювання чисельності населення 

4) вдосконалення екологічного законодавства.