Екологічна конверсія в промисловості та в сільському господарстві.

Екологічна конверсія в промисловості. Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Виникла необхідність наукового аналізу взаємодії промислового виробництва з природним середовищем, на основі якого почала розвиватись нова галузь екології - промислова екологія. Промислова екологія є розділом загальної екології, що вивчає вплив промислового виробництва на навколишнє природне середовище.

Екологічної конверсії, тобто розвитку промислового виробництва з відмовою від екологічно небезпечних технологій потребують багато галузей промисловості. Так, у видобувній промисловості це є зведення до мінімуму втрат сировини при її видобуванні та транспортуванні. Усі супутні продукти видобувної промисловості слід використовувати, сировина та кінцеві продукти повинні правильно зберігатися.

Важливим елементом екологізації виступає розробка технологій виділення та знешкодження відходів. У цьому аспекті важливим є розвиток способів рециклінгу відходів. Рециклінгом відходів називають їхнє повторне використання для отримання корисних продуктів. Процес рециклінгу зводиться до первинної сепарації в місцях утворення, сортування та інтегрованої переробки, отримання корисних продуктів або матеріалів.

Технологічні процеси та типи відходів у різних галузях промисловості не однакові.Тому форми їх екологізації різні. Так, у металургійній промисловості це - заміна мартенів, де виплавлення сталі відбувається 8-12 годин, на конвертори, що видають метал кожні півгодини. Впроваджуються установки безперервного розливу сталі.

На підприємствах цукрової промисловості екологічну конверсію потрібно починати з очистки стічних вод, які забруднюють водойми. Для цього використовують спосіб біологічної очистки за рахунок створення полів зрошення, фільтрації та біологічних ставків. Штучні біоценози із найпростіших, мікробів та черв’яків, що при цьому утворюються, значно прискорюють розклад осаду. Від важких металів можна позбутися шляхом осадження їх спеціальними реагентами.

Світовим лідером у галузі екологічної конверсії промисловості є Німеччина:

-значно знижене використання коксу при виробництві металу (з 850 кг до 359 кг на 1 тонну гарячого металу);

-впроваджується безперервне розливання, що дає економію енергії;

-впроваджені пиле- і газоуловлювачі, що знизило викиди пилу до 1,4 кг і менше на 1 тонну необробленої сталі (раніше ці викиди перевищували 3 кг).

 Екологічна конверсія у сільському господарстві.

Виділяють головні напрямки екологізації агрономії на сучасному етапі розвитку сільського господарства:

-турбота про збереження родючості грунту;

-використання мінеральних добрив та хімічна меліорація на суворій науковій основі;

-більш широке застосування методів боротьби з бур’янами, шкідниками, хворобами рослин;

-впровадження комплексу заходів щодо запобігання ерозії грунту, включаючи контурно-меліоративне землеробство, полезахисне лісорозведення;

-обмеження використання важкої техніки.

Екологічна конверсія в галузі обробки грунту запропонована і проводиться в плані заміни плуга плоскорізами та іншими знаряддями. У 1980-84 рр. система була впроваджена у Полтавській області. Досягнуто зменшення ерозії грунту, вмісту нітратів у продукції, зменшилось внесення гербицидів. Покращення екологічної стійкості грунтів досягнуто при застосуванні безвідвальної обробки черноземів лісостепу України. Значну перспективу для України має грунтоохоронна система землеробства (Терарико А.Г., 1991), якою рекомендується 40-50% ріллі займати багаторічними травами із внесенням тільки високоякісних органічних добрив та сидератів та витриманням оптимального поголів’я худоби.

В системі меліорації передбачається перехід до малого зрошення, зрошування природних кормових угідь у заплавах, екологізація засобів та термінів поливу, контролю якості води (використання для поливу води з мінералізацією не більше 0,5-1,0 г/дм3).

Важливим елементом екологізації тваринництва є знешкодження твердих та рідких відходів. Найбільш екологічно чистою та економічно вигідною є переробка тваринницьких відходів на біогаз. Розроблена технологія його отримання у метантенках.