Зміст
Вступ
1. Парк
Студентський
2. Вуличні
насадження
3. Невеликі
клумби
4. Висновок
Вступ
Урбоекологія
– наука про взаємозв’язки та взаємодію двох систем: міської і природної.
Динаміка росту міського населення досить стрімка. Вже зараз більшість населення
Землі мешкає в містах, вважають, що через декілька десятиліть в містах буде
жити понад 80% населення Землі.
Місто
є середовищем існування не тільки спільноти людей (антропоценозу), але й
угрупування рослин (фітоценозу), тварин (зооценозу) та мікроорганізмів (мікробоценозу),
які відіграють надзвичайно важливу роль в екосистемі міста.
Місто
виникло на місці природних екосистем лісів польових та степових екосистем.
Компоненти природних систем увійшли до складу міської екосистеми, але
редуковано, антропогенно перетвореними.
Абіотичні
компоненти довкілля зазнали суттєвих кардинальних антропогенних змін. Грунтовий
покрив в містах обов’язково замощений та заасфальтований, грунт перетворений в
культурний шар, його пронизують тепло водокомунікації.
Вода збирається в систему водопроводів.
Міська забудова сприяє формуванню своєрідного міського клімату. Корінні рослини
майже витіснені із міського середовища. Хімічні речовини полютанти втручаються
у всі сфери існування організмів ( повітря, вода, грунт ). Цим міська
екосистема суттєво відрізняється від інших природних екосистем, а міський
фітоценоз від природних фітоценозів. Середовище існування міських рослин сильно
відрізняється від природних умов. Екосистема міста зазнає суттєвого
антропогенного навантаження.
Міський
фітоценоз характеризується складним, часто екстремальними умовами існування:
невеликі ущільнені клаптики грунту, пронизані комунікаціями, витоптування,
викиди транспорту, засолення, механічні та інфекційні пошкодження, забирання
листя. Таке антропогенне втручання пошкоджує здатність екосистеми до
саморегуляції. Тому в містах дерева часто хворіють і гинуть. Для того щоб
штучні міські насадження виконували свою надзвичайно важливу роль в місті,
давали мешканцям міста свою тінь, кисень, очищували повітря тощо, за ними
потрібний ретельний догляд та комплекс спеціальних заходів.
У
даній практичній роботі я вирішила зробити екологічну оцінку стану зелених
насаджень у місті Львові мікрорайону студентського містечка.
Для
даного мікрорайону характерна висока
щільність забудови. Щодо зелених насаджень то вони представлені такими типами :
-
невеликі клумби;
-
вуличні посадки;
-
парк.
Створення
цих насаджень це вже прогрес в сторону збільшення озеленення цього мікрорайону.
Але неправильний догляд за ними привів до того, що вони зіткнулися з наступними
проблемами:
-
недостатня кількість простору для
розвитку кореневої системи;
-
недоотримання вологи з грунту внаслідок
переущільнення грунтів;
-
некваліфікована обрізка дерев;
-
інфекційні захворювання спричинені
омелою і ін..
Студентський
Парк
Парк,
розташований на території студмістечка відноситься до малих за розміром. У ньому
знаходиться велика кількість дерев, серед яких переважають: дуб, клен, береза.
Рис.1. Парк розташований на території
студентського містечка
Наявність
парку у даному мікрорайоні має важливе значення, оскільки роль дерев в місті є досить
вагомою:
-
дерева гальмують ерозійні процеси;
-
мають гідрологічний вплив – зволоження
грунту;
-
очищення повітря;
-
участь у формуванні сприятливого
клімату, формування тіні, вітрових потоків, зниження температури в умовах
спеки;
-
естетичне.
Але,
незважаючи на ці позитивні риси, багато дерев в парку страждають на інфекційні
захворювання, зокрема – враження омелою, а також можна побачити різні механічні
пошкодження: надлом стовбура, зламані гілки, поріз крони.
Рис.2. Враження дерева омелою
Омела
– напівпаразитичний вічнозелений
багаторічний кулевидний кущ, діаметром від 20 – 30 см до 100 см. Паразитує на
дуже багатьох листяних деревах: тополях,
липах, кленах, вербах, дубах, березах тощо. Поселяється на верхівці дерева,
його гілках і розростається кущем.
Рис.3. Враження дерева
омелою
Омела
має кормове значення для птахів. З її плодів можна варити клей. За кордоном є
традиція – прикрашати оселі на Різдво гілками омели.
Використовується
у народній і офіційній медицині .
Але
незважаючи на корисну дію для птахів, людини, водночас омела псує здоров’я
дерев та порушує їх естетичну привабливість.
Омела
присосками вростає до деревини дерева. З її допомогою омела витягує з дерева
поживні речовини і воду.
Вуличні насадження
У
даному мікрорайоні можна побачити:
1.Рядові
посадки на тротуарах в лунках;
2.Зелені
смуги на тротуарх.
Рядові
посадки на тротуарах в лунках – найпоширеніший тип посадок, особливо в старих
містах. В цих умовах деревам найгірше.
Правила
насаджень в лунки
1.
Величина лунок має становити не менше
1.25*1.25 м або діаметр 1.5 м для невеликих дерев, а при посадці крупних дерев,
особливо, при наявності щільних грунтів або асфальтованого покриття, не менше
1.5*1.5 м або 1.8 м в діаметрі.
2.
Щоб лунки не затоптували, їх закривають
захисними решітками, переважно чавунними, а край лунок підіймають над рівнем
тротуару на 10 см.
Зелені
смуги на тротуарх – найоптимальніший для рослин вид насаджень, оскільки:
-
Дає кореневій системі рослин більше
грунтового простору;
-
Можна під’єднати посадки тіневитривалих
чагарників і багаторічних трав’них рослин.
Правила
насаджень в смуги
1.
На магістральних вулицях з інтенсивним
рухом транспорту для кращого захисту пішоходів від вихлопних газів, шуму, пилу
з обох боків проїзної частини висаджують два ряди дерев і живопліт з
чагарників.
2.
На магістралях загальноміського значення
смуги мають бути завширшки від 25 м з щільними багатоярусними насадженнями.
3.
Враховуючи складні екологічні умови
місцезростання, для вуличних посадок підбирають відповідні стійкі дерева і
чагарники.
4.
Зелені смуги вздовж фасадів будинків
створюють у вигляді газонів, рабаток чи квітників. Дерева висаджують не ближче
5 м від зовнішньої стіни будинку.
Але
для даного мікрорайону вуличні насадження не зовсім відповідають цим правилам.
Лунки
не є захищені захисними решітками. Але відповідно з правилами край лунок є
піднятий над рівнем тротуару, але не на значну висоту.
Рис.4. Посадки дерева на тротуарі в лунці
Також
можна побачимо, що для дерева є недостатня кількість простору для розвитку
кореневої системи. Коріння можна спостерігати на поверхні грунту, а територія
довкола дерева є дуже витоптана, що є причиною недоотримання вологи з грунту. При ущільненні грунтова структура
руйнується, це приводить до зниження водопроникності. Ущільненений грунт не промочується глибоко, в результаті
запаси вологи різко знижуються і рослини недоотримують вологи.
Однією
з основних вимог нормального розвитку деревних порід і їх продуктивності є
врахування розмірів кореневих систем тієї чи іншої породи, які є досить великими щодо розмірів грунтових
котлованів.
У
вуличних посадок об’єм живлення коренів суттєво обмежений.
Як
наслідок, на вулицях залишаються лише окремі екземпляри дерев.
Решта
дерев поступово гине внаслідок обмеженості грунтового простору або об’єму
живлення.
Рис.5. Зелені смуги на тротуарі
Рис.6. Зелені смуги вздовж фасадів
будинків
На рисунку ми можемо
побачити посадку нижнього ярусу чагарників, що дуже важливо від пересушення
грунту.
Рис.7. Зелені смуги вздовж фасадів
будинків
Також
одним із правил було, щоб дерева висаджувати не ближче 5 м від зовнішньої стіни
будинку. На рисунку ми бачимо, що при висадженні дерев дотримувались цих
правил.
Багато шкоди здоров’ю
дерев завдає їх некваліфікована обрізка.
Рис.8. Некваліфікована обрізка дерева
В окремих випадках
дерева гублять 70-90% крони, деколи залишається один стовбур. Все це веде до
втрати деревами декоративності, вони пізніше вкриваються листям.
На рисунку 8 ми можемо побачити дерево з некваліфікованою
обрізкою.
Невеликі
клумби
У даному мікрорайоні майже біля кожного гуртожитку і не тільки
можна побачити клумби з низькою рослинністю, що придає декоративного вигляду.
Рис.9. Невеликі клумби
Висновок
Отже,
можна зробити висновок, що спроби до збільшення озеленення цього мікрорайону
помітні, але неправильний догляд за зеленими насадженнями зумовив цілу низку
проблем.
Побутує
думка,що дерева та кущі міста не потребують додаткового догляду, бо це ж
природа, що здатна до саморегуляції. Необхідно враховувати специфіку міської
екосистеми, те, що в міському фітоценозі настільки урбагенно порушений
природний баланс: грунт, повітр’я, температурний режим, що часто неможливе
повноцінне природне саморегулювання і тому необхідним є догляд за рослинами,
цілий комплекс агротехнічних заходів.
Тому,
якщо людина хоче користати з тих великих переваг, які надає присутність рослин
в місті, вона має доглядати за рослинами. В містах має бути відповідна
кількість кваліфікованих садівників. Догляд за рослинами вимагає великого
багажу спеціальних знань, не така це проста справа, як здається на перший
погляд.
Комплекс
агротехнічних заходів необхідний для дерев міста
-
Достатній простір для розвитку дерева,
добрий грунт;
-
Обов’язкове вирощування газону, нижнього
рослинного ярусу, щоб не допустити пересушування грунту;
-
Захист газонів довкола дерев сіткою від
витоптування;
-
Не збирання органіки,внесення добрив;
-
Боротьба з хвороботворними грибками,
омелою тощо.
-
Вирізання сухих гілок, недопускання
калічення дерев та обрізання «під нуль» тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар